Сімсот кілограмів шоколаду привезли в Україну італійські благодійники. Представники Конфедерації лицарів Мальти та Ассізі Космо і Доміано приїхали одразу до переселенців. Оминувши відпочинок після тривалої та виснажливої подорожі, іноземні гості відвідали місця компактного проживання у Дрогобичі та Стебнику. Вони поспілкувалися з людьми, які через бойові дії покинули рідні домівки.
Організувати цей візит та транспортувати вантаж допомогла благодійна організація «БФ “Вірити, Надіятися, Любити”». Її очолює Микола Прошак. Саме ця інституція взяла на себе логістику солодкого гуманітарного вантажу з Італії.
Варто зазначити, що ця команда сама є переселенцями. Після початку повномасштабного вторгнення фонд релокувався із Запорізької області. Зараз вони активно допомагають ВПО на Дрогобиччині. За даними Миколи Прошака, в районі офіційно зареєстровано понад дев’ять тисяч осіб зі статусом ВПО, серед яких багато літніх людей та осіб з інвалідністю.
Італійців приймали у двох локаціях. Спочатку зустріч пройшла у Стебнику. Потім іноземців зустрічали у спортзалі гуртожитку ДДПУ ім. І. Франка. Для надання події урочистості представники фонду заграли кілька мелодій. Микола Прошак також зачитав спільну молитву.
Іноземці щиро ділилися своїми емоціями. Вони розповіли присутнім про місію ордену та висловили солідарність із українським народом.
«Ми є лицарями миру. Ми склали меч заради миру. Сьогодні ми приїхали сюди, щоб обійняти вас від імені Італії та сказати, що захоплюємося вашою щирістю і мужністю», — звернувся до присутніх Доміано.
Подарунки отримали шістдесят осіб. Солодощі вручили людям із інвалідністю після завершення офіційних привітань.
Головною метою подорожі було щире людське спілкування. Про це Доміано згодом розповів журналістам.
«Я вже бував в Україні та завжди привозив шоколад для дітей. Найбільше мене вражають прості люди. Саме вони дарують тобі серце і посмішку, яка залишається в душі. Ми приїхали, щоб зустрітися з цими людьми, подарувати трохи радості та підтримки. Ми є посланцями миру і дуже хочемо, щоб ця жахлива війна закінчилася», — сказав він.
Його колега теж розчулився.
«Мені 72 роки, і я дуже схвильований. Коли бачиш усмішки дітей, коли люди з інвалідністю дякують тобі — насправді це мы маємо дякувати їм. Вони наповнюють нас радістю. Благодійники передають нам солодощі, а мы привозимо їх тим, хто цього потребує», — поділилися він.
Загальна вага нинішнього вантажу склала близько 700 кілограмів. Доміано запевнив, що вони радітимуть доставити ще більше шоколаду наступного разу.
«Війна приносить руйнування і біль. Ми хочемо, щоб люди відкривали свої серця та бути щедрими. Для мене дуже важливо бачити усмішки дітей. Саме заради цього ми приїжджаємо сюди знову і знову», — наголосив італієць.
Подія в дрогобицькому гуртожитку завершилася швидко. Проте для евакуйованих українців цей візит став важливим свідченням міжнародної солідарності. Навіть за тисячі кілометрів іноземці продовжують підтримувати тих, у кого війна відібрала дім, але не зламала віри у добро.
Залишити коментар