Дрогобич прогримів на всю країну у День вишиванки. Тут розгорнули унікальну життєву експозицію з родинних реліквій. Масштабна подія об’єднала мешканців громади різного віку навколо спільної культури та цінностей, ставши одним із найголовніших національних заходів цього святкового дня.
Організатори два місяці готували акцію під назвою «Мамин рушник». До ініціативи Управління освіти Дрогобицької міської ради активно долучився відділ сім’ї та молоді. Також ідею масово підтримали вищі навчальні заклади громади та студенти фахових передвищих закладів освіти. Люди принесли речі, які є символами єдності та української пам’яті.
“Зафіксована кількість – 1713 старовинних та сучасних автентичних рушників. І нуль повторів, бо кожен з них унікальний: магічна геометрія та рослинні мотиви Бойківщини та Галичини переплелися з своєрідними техніками вишивки, притаманним різним куточкам нашої країни. Від цього вишиваного розмаїття відчуваєш трепет у серці. Це – тисячі годин праці наших матусь та бабусь, зібраних в одну живу неймовірну експозицію. У цих рушниках енергетика нашого народу, яка тримає наш дух незламним крізь усю історію. Дрогобич, дякуємо за цю красу, збереження традицій і за вражаючий рекорд України!”, – поділилася враженнями Лана Вєтрова.
Представники Національного реєстру рекордів України офіційно зафіксували це досягнення. Нова номінація отримала назву «Найбільша кількість автентичних рушників, представлених на одній локації». У місті одночасно зібрали 1713 унікальних вишитих виробів, що дозволило встановити новий національний рекорд.
Відповідний сертифікат вручили Петру Шевʼяку, який очолює Управління освіти Дрогобицької міської ради. Офіційний документ передала особисто керівниця Національного реєстру рекордів України Лана Вєтрова.
Історія та символізм всесвітнього свята
В Україні вже стало традицією регулярно встановлювати різноманітні рекорди під час цього свята. Країна відзначає цей день масовими маршами, виставками автентичного одягу та величезною кількістю людей у сорочках. Дрогобицький захід став яскравим підтвердженням цієї традиції.
Саму ідею святкування у 2006 році запропонували студенти Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Поштовхом до цього стала одна дівчина. Вона постійно приходила на пари у вишиванці.
Дату святкування обрали не випадково. Це третій четвер травня. Організатори прагнули, щоб українці одягали національне вбрання саме на роботу чи навчання, а не у вихідні.
Цікаво, що сама традиція створення такого одягу налічує понад тисячу років. Елементи давньої вишивки археологи знаходили на артефактах періоду Київської Русі.
Кожен такий орнамент мав чітке сакральне значення. Хвилясті лінії уособлювали воду та життєву силу, рослинні мотиви відповідали за продовження роду, а ромби означали родючість.
Одяг здавна вважали сильним особистим оберегом. Наші предки щиро вірили, що вишиті на сорочці таємні символи здатні надійно захищати від зла і дарувати добробут.
До того ж кожен український регіон має власні унікальні особливості створення орнаментів. Наприклад, на Полтавщині візуально домінує ніжна біла вишивка, а для Гуцульщини характерні яскраві кольори та геометричні форми.
Сьогодні географія свята вийшла далеко за межі України. Його активно відзначають у багатьох країнах світу – зокрема в Австралії, США, Канаді та Польщі.
З початком російської агресії у 2014 році значення свята суттєво змінилося. Тепер сорочка стала символом національної єдності та свідомої підтримки української культури.
Текст підготувала Віра ЧОПИК, авторські світлини з місця подій.
Повний фото та відеорепортаж із цієї масштабної акції дивіться на сторінці видання у Facebook: https://www.facebook.com/drogmedia
Залишити коментар