Незалежна Україна офіційно приймає на своїй землі видатного сина. Сьогодні, 19 травня, в Люксембурзі пройшла церемонія ексгумації праху відомого уродженця Дрогобиччини, керівника Організації українських націоналістів полковника Андрія Мельника та його дружини Софії. Після понад шести десятиліть спочинку на чужині їхні останки остаточно повертаються на рідну землю. Новим місцем упокоєння подружжя стане Київщина, де створюють Національне військове меморіальне кладовище.
Про це офіційно повідомив чинний голова ОУН і перший заступник голови Держкомтелерадіо України Богдан Червак.
Усі процедури було завершено вівторком. Процес відтворював атмосферу похорону далекого 1964 року – над трунами майорів прапор ОУН, лежали червоні троянди, лунали молитви та сумні народні пісні. Проте нині, як підкреслив Червак, Полковнику віддавали шану не вигнанці, а повноправна вільна держава.
До Люксембурга для участі у жалобних заходах прибули урядовці. Серед них – делегати Офісу Президента України, представники МЗС та фахівці Інституту національної пам’яті.
«Українська держава, безкомпромісній боротьбі за самостійність якої він присвятив своє життя, віддавала шану великому Полковнику», – резюмував лідер націоналістів.
Цей історичний крок став можливим завдяки рішенню Кабінету Міністрів України, який 15 травня затвердив розпорядження №460. Згідно з урядовим планом, урочистий ритуал перепоховання Андрія Мельника та його дружини Софії Седак – Мельник на території Національного військового меморіального кладовища призначено на неділю, 24 травня.
Прощання триватиме кілька днів поспіль. Протягом 22 – 23 травня у столичному Патріаршому соборі Воскресіння Христового відбудуться заупокійні служби. Парастас відслужать у п’ятницю, а суботнє головне богослужіння збере вище духовенство, державних діячів і широку громадськість.
Останній етап ходи відбудеться на вихідних. Саме 24 травня труни перевезуть на меморіальний цвинтар для величного поховання у Пантеоні видатних українців.
Цей процес є лише початком великого повернення героїв. Володимир Зеленський у вечірньому відеозверненні оголосив, що влада паралельно готує нормативні рішення для майбутнього перепоховання іншого лідера ОУН – Євгена Коновальця.
Повернення провідника з європейського заслання
Шлях борця почався у Галичині. Андрій Мельник народився 12 грудня 1890 року у відомому дрогобицькому селі Воля Якубова. Батько майбутнього військового, Атанас, активно займався громадською роботою і близько спілкувався із родиною відомого письменника Івана Франка. Хлопець здобував освіту у стрийській та дрогобицькій гімназіях, після чого поїхав навчатися до Вищого земельного інституту у Відні.
Світова війна змінила долю студента. Він одразу зголосився добровольцем до Легіону Українських Січових Стрільців, очолив сотню УСС та героїчно воював на горах Маківка і Лисоня. Вийшовши з російського полону, разом із вірним побратимом Євгеном Коновальцем організував боєздатний Галицько – Буковинський курінь Січових Стрільців.
Кар’єра офіцера розвивалася стрімко. Уже 1919 року полковник очолив штаб Армії УНР, а трохи згодом виступив співзасновником Української Військової Організації. Року 1929 він долучився до створення Організації українських націоналістів, а після підступного вбивства Коновальця у 1938 році очолив Провід всієї ОУН.
Роки Другої світової принесли нові випробування. Провідника заарештували німецькі окупанти, а з 1944 року нацисти тримали його у концтаборі Заксенгаузен. Здобувши свободу, він оселився в Люксембурзі, де розгорнув світову політичну діяльність, ставши ініціатором створення Української Національної Ради та Світового Конгресу Вільних Українців.
Життя великого українця обірвалося 1 листопада 1964 року у німецькому Кельні. Дотепер його могила знаходилася на міському цвинтарі Люксембурга.
На батьківщині лідера радянський режим знищив усе. Родинну хату родини Мельників повністю зруйнували більшовики, а батьки Провідника, Атанас та Марія, лишилися спочивати на цвинтарі у селі Воля Якубова.
Залишити коментар